Канадське місто Торонто подарувало світу безліч талановитих особистостей, які згодом змогли зробити значний внесок у розвиток світової науки, пише toronto1.one. Завдяки їх розробкам з’явилися дивовижні речі, більшість яких без перебільшення можна назвати відкриттями.
Венді Фрідман змогла збудувати кар’єру успішного астронома. А найбільшу популярність їй принесли виміри постійної Хаббла.
Щодо її основних дослідницьких інтересів, то вони належать до такої сфери, як спостережна космологія. Вона націлена на те, щоб вимірювати поточну та минулу швидкість, з якою розширюється Всесвіт.
Ранні роки
Наша героїня народилася у місті Торонто. Її батько був лікарем, а мати – піаністкою.
Цікаво, що наукою Венді захопилася ще зі шкільних років. Згодом це допомогло їй зробити вибір щодо навчального закладу, куди треба було вступати після школи.
В результаті дівчина стала студенткою університету Торонто. Там вона займалася вивченням біофізики, а згодом і астрономії. У 1979-тому наша героїня здобула бакалаврський ступінь.
Розвиток кар’єри
Венді вирішила писати дипломну роботу в рідному Торонто. А в 1984-тому вона стала володаркою докторського ступеня в таких галузях, як астрофізика та астрономія.
У тому ж році наша героїня почала працювати в Карнегі обсерваторії. Тоді вона офіційно приєдналася до колективу науковців. Причому цікаво, що Венді – перша жінка, яка стала частиною постійного штату згаданої обсерваторії.
2003-тій ознаменувався для Венді тим, що вона стала керівником обсерваторії.
Важливо зазначити, що серед робіт Фрідман особливо успішними прийнято вважати ті, які розповідають про шкалу відстаней та зоряне населення тієї чи іншої галактики.
Дуже копітка робота
Варто звернути увагу на те, що Венді керувала міжнародною групою, до якої входили астрономи, які займаються виконанням Ключового проєкту. Ця програма мала допомогти досягти встановлення шкали відстаней всього Всесвіту. Також вона мала сприяти виміру швидкості розширення. Йдеться про величину, яку в науковому світі називають постійною Хаббла.
Завдяки цьому поняттю можна визначити розмір, який притаманний видимому Всесвіту. І воно, власне, є рішенням того, як визначити вік останньої.
Варто сказати, що згаданий проєкт дозволив визначити відстані до двадцяти чотирьох галактик за допомогою змінних зірок цефеїди. Також вчені змогли завершити визначення постійної Хаббла. Це вийшло завдяки використанню п’яти незалежних методів.
Опублікування результату згаданого проєкту астрономами під керівництвом Венді було проведено в 2001-му.
За допомогою цього ретельного процесу постійна Хаббла змогла набути максимально точного значення. І це сприяло вирішенню давніх суперечок, пов’язаних із коефіцієнтом двійки.
Ну, а наша героїня після завершення проєкту продовжила займатися уточненням своїх визначень постійної Хаббла. Тільки вона почала використовувати окрім змінних цефеїдів, спосіб вершини гілки з червоними гігантами.
Варто сказати, що це, на думку вченої, мало призвести до ще більш досконалих результатів.
Масштабна робота
Це сприяло тому, що Венді стала ініціатором ще одного важливого наукового проєкту. Йдеться про міжнародний консорціум, до якого увійшло безліч провідних університетів та наукових установ. Ну, а їхня мета полягала в тому, щоб створити телескоп, довжина якого мала скласти двадцять п’ять метрів. Його головне дзеркало мало мати діаметр двадцять чотири метри. А це означає, що цей пристрій згодом легко може бути визнаний найбільшим наземним телескопом світу.
Фото: wikipedia
