Саллі Армстронг – лауреатка багатьох нагород, правозахисниця, журналістка, режисерка документальних фільмів, викладач, редактор і автор. Народилася у 1943 році в Монреалі, Квебек. У 1966 здобула ступінь бакалавра освіти в Університеті Макгілла, а через багато років захистила магістерську дисертацію в Університеті Торонто під назвою «Відсутність у доступі: феміністська критика міжнародних документів, які стосуються прав дівчат-підлітків щодо доступу до медичних послуг і їх вплив на молодих жінок в Афганістані та Канаді». Далі про успіх, нагороди та внесок журналістки в культуру та розвиток Канади. Далі на toronto1.one.
Про кар’єру та доробок Саллі Армстронг
Бувши вчителем фізкультури у середній школі, Армстронг взяла участь у заснуванні журналу Canadian Living. У 1988 році вона стала головним редактором журналу Homemakers, і обіймала цю посаду до 1999 року. На 2024 рік Саллі є редактором журналу Maclean’s і Chatelaine. На додаток до незліченних статей і публічних лекцій, журналістка опублікувала чотири книги: «Міла» (біографія Міли Малруні, 1992), «Прихована загроза: прихована сила жінок Афганістану» (документальна література, 2002), «Дев’ять життів Шарлотти Тейлор» (художня література, 2007) та «Гірке коріння, ніжні пагони: невизначена доля афганських жінок» (документальна література, 2008).
Саллі як правозахисниця. Бестселер «Прихована загроза»
Армстронг найбільше відома своєю роботою журналіста та правозахисника. Вона привернула увагу міжнародної спільноти до політичної та культурної боротьби жінок і дітей у зонах інтенсивних конфліктів, таких як Боснія, Сомалі та Руанда. Однак її основна увага зосереджена на житті жінок і дівчат в Афганістані під час екстремістського правління Талібану з 1996 по 2001 рік. А також під час поточних зусиль з відновлення країни.
Бестселер «Прихована загроза» (2002) є ілюстрацією віри Армстронг в силу людей працювати в команді. Вона вважає, що так можна пришвидшити потужні зміни в усьому. У 1997 році «Прихована загроза» (йдеться про статтю Армстронг в журналі Homemakers про життя жінок Афганістану) вразила багатьох читачів, тисячі з яких написали листи, висловлюючи своє занепокоєння та обурення політичним паралічем Канади. Ця стаття допомогла зберегти увагу громадськості до проблеми, яку міжнародна спільнота переважно ігнорувала. «Прихована загроза» документує обмежене та часто жахливе життя жінок під владою Талібану. Саллі також розповідає про мужніх супротивників Талібану, таких як відомий захисник прав жінок, а згодом заступник прем’єр-міністра доктор Сіма Самар.
Варто зазначити й те, що у фільмі «Гірке коріння, ніжні пагони» (2008) журналістка повертається до Афганістану, щоб оцінити прогрес, досягнутий після виведення Талібану. Цей хрестовий похід від імені бідних, неосвічених жінок і дівчат призвів до звинувачень у культурному релятивізмі, висунутих афганськими фундаменталістами. Вони звинувачували її в тому, що вона західна жінка, яка втручається в чужу країну та культуру. Проте Саллі Армстронг вважає, що мовчання – це згода. Тобто якщо людина не говорить про це, то вона не може або не хоче чогось змінювати.
Про роман Саллі Армстронг «Дев’ять життів Шарлотти Тейлор»
Як активіст і журналіст, Армстронг пише про жінок і дівчат, які живуть з наслідками військових і політичних рішень. Це неабияке вміння створювати розповідь для тих, хто традиційно не має голосу, також присутнє в її книгах. На 2024 рік Армстронг написала лише один роман. «Дев’ять життів Шарлотти Тейлор» (2007), добре сприйнятий широкою читацькою авдиторією, – це захоплююче поєднання історії провінції та фантастики, яке описує життя Шарлотти Тейлор, однієї з перших поселенок Нью-Брансвіка. Бувши прямим нащадком Шарлотти, Армстронг прямо говорить про своє рішення доповнити вцілілі архівні факти привабливою та конструктивною розповіддю, щоб належним чином створити повну історію. Саме тому вона завершує роман переконанням, що її предки заохочували б її «до вільності».
Подібно до того, як портрет харизматичної та невтомної докторки Сіми Самар у «Прихованій загрозі» представляє прогресивну та повну надії, так само Шарлотта Тейлор ретельно створена як зразкова постать жінкою, яка, безсумнівно, сама є прикладом. Армстронг визнає зв’язок між тим, що інакше могло б здатися непов’язаним письменницьким проєктом, і пише, що її привабила Шарлотта, тому що її історія перегукується зі статтями, які я вона написала протягом двох десятиліть про жінок. Про тих, що наважилися взяти на себе культуру та релігію того часу і шукати емансипації.
Оскільки нинішня критична зацікавленість цією книгою ще не існує в суттєвому сенсі, може бути важко оцінити, наскільки популярність «Дев’яти життів Шарлотти Тейлор» свідчить про незмінну якість роману на відміну від слави Армстронг як гуманітарія. Однак, книга заслуговує на увагу тим, що в ній одночасно представлені історичні ролі та настрої корінних, лоялістських та акадійських народів. Її публікація як однієї з перших вигаданих трактувань історії Нью-Брансвіка може допомогти підготувати поле для майбутнього вигаданого переосмислення. Отже, регіональної власності, яка давно назріла.
Нагороди торонтської журналістки
За свою приголомшливу журналістику Армстронг двічі була нагороджена Медіа-відзнакою Amnesty International. Один раз у 2000 році та другий – у 2002. Однак її журналістські зусилля не обмежувалися друкованим словом. Вона була продюсером і ведучою кількох відзначених нагородами документальних фільмів для CBC, зокрема «Вони впали з неба» (2001) і «Дочки Афганістану» (2003). Серед великої кількості її гуманітарних залучень Армстронг є одним із засновників Willow, ресурсу для підтримки раку молочної залози в Канаді. На 2024 рік вона входить до Установи радників Канадського жіночого фонду, мандат якої полягає в покращенні життя жінок та дівчат.
Крім того, досягнення Армстронг були визнані кількома університетами: у 2000 році вона здобула ступінь почесного доктора права від Royal Roads, а у 2002 –почесного доктора літератури від Університету Макгілла. У 2004 році вона отримала звання почесного доктора літератури Університету Святого Томаса, а у 2007 – стала почесним доктором права в Університеті Гвельфа та в Університеті Оттави. Вона також отримала кілька нагород, які свідчать про її цінну гуманітарну діяльність. У 1998 році Армстронг стала членом Ордена Канади, нагороди, яка присуджується як визнання діяльності номінанта, присвяченої суспільству. Крім того, у 2008 році вона отримала нагороду Канадського фонду журналістики за життєві досягнення.
Саллі Армстронг надихнула людей у всьому світі бути агентами змін. Журналіст, редактор журналу та правозахисник. Вона надала звіти очевидців про жінок і дівчат у зонах конфлікту, зокрема перетворивши свій досвід в Афганістані на бестселери. Їй приписують те, що вона вивела міжнародні проблеми на сторінки жіночих журналів, а її переконливі історії та документальні фільми підняли нашу колективну свідомість. Затребуваний доповідач і радник, яким не можуть не пишатися торонтівці та всі канадці.
Використані джерела: